Ромашківська ЗОШ І-ІІІ ступенівЧетвер, 13.12.2018, 15:10

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
Головна | Мій профіль | Вихід
Меню сайту


DilovaMova.com
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Корисні посилання











"Квіти — це історія нашого народу"

 

Мета виховного заходу: збагатити знання учнів про чудодійні обереги нашого життя — квіти і виховувати глибокі почуття любові до маминої пісні, рідного краю, батьків, свого роду; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру.
Обладнання: Святково прибраний зал. На центральній стіні залу - великий вінок, по боках його - довгі рушники. Столи прикриті скатертинами, на столах розміщені букети і композиції із квітів

Хід заходу

Вчитель. Сьогодні ми зустрілися, щоб провести виховну годину на тему «Квіти – це історія нашого народу». Ми дізнаємося які квіти вплітали в український вінок. Якого кольору прив’язували стрічки на вінок, що вони означають. Будимо співати українські пісні, відгадувати загадки, разом сплетемо український вінок. А зараз послухайте старших учнів.

Ведуча 1. Людина з'являється на світ маленькою і безпомічною. Як навчити її робити перші кроки, як виховати здоровою і розумною, чесною, кмітливою, працьовитою і доброю? Ці проблеми та їх вирішення протягом віків формувалися у велику педагогічну мудрість - народну педагогіку. Ведуча 2 Народознавство - це і ніжна, щира, заспокійлива мамина пісня над колискою немовляти і приваблива саморобна іграшка, подарована батьком, це бабусина чарівна казка й дідусева бувальщина, це праця, любов і повага до отчого дому, неозорих степів, зелених Карпат, вільних причорноморських просторів і задумливих берегів зачарованої Десни — то великі і красиві землі України.

Пісня «  Добрий день матусю, Україно!»
Ведуча1. Пізнання світу починається з добра, природа, зокрема рослинний світ, були добротворцем для людини, яких вона шанувала і яких обожнювала в усі часи.

Ведуча 2. Тому сьогодні ми поговоримо про вічні супутники людського життя і в горі, і в радощах - квіти.

Вірші
1. Україно! Краю милий.              Міста наші рідні,
    Краю золотавий,                        Сади пишноцвіті,
    Поля твої широкополі.              Пшениці ряснії,       
    Пісні дзвінкоголосі,                   Городи багатії.

2. Українська земле!                      3. Тут ягоди червоні,
    Де є краще? Де миліше?             Тут пшениці золоті,
    Як не на Вкраїні?                         Тут ріки молочні, 
    Тут городи і сади.                        Кавуни красносочні,
    Тут яблука і гарбузи.                   Худоба і птиця
    Тут олія й буряки,                        І всяка пашниця.
4. Я землі цієї паросток зелений,
    Я землі цієї крапля дощова,
    Заплелись у мене, приросли до мене
   Жито і дерева, квіти і трава.
5. Як багато різнобарвних квітів
    Розцвітають на нашій землі.
    Їх так люблять всі люди на світі,
    І дорослі, і діти малі.
6. Ніжні квіти дарують нам радість
     Радість серцю, душевне тепло.
     Земля стала сумна, як могила,
     Якби квітів на ній не було.
7. Нема жита без колосся,
    Нема ночі без роси,
    Якби в нас не було квітів,
    То й не знали б ми краси.
Ведуча1.  Палахкотять біля вікон українських осель животрепетним вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв'ям нагідки, рожі, ромашки, калина, любисток, м'ята - ці незрадливі обереги нашої духовної спадщини. Усім, хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся далеко від батьківського порогу, вони нагадували: "Там земля мила, де мати народила".
Пісня «Ой, є в лузі калина»

Ведуча 2. Найбільша відзнака українського національного вбрання - віночок зі стрічками.
     Сплетімо вінок український, сьогодні
      Із мальв, чорнобривців, калини,
      З барвінку та жита, із м'яти, нагідок,
      З жоржин, чебрецю та вербини.
Видуча 1.І ромашок, і волошок,
                  Повні поли нарвемо.
                  На межі з квіток пахучих
                 Ми віночки сплетемо.

Ведуча 2. Український віночок. Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля і слова, він був і є одвічним символом добра і надії. Віночок - це плетене коло із квітів, листя, гілок. Вони бувають різних видів. Є вінок лавровий. Його одягали на переможців. Терновий вінок завжди був символом страждання. А є ще віночок український, він символізує молодість і кохання, може визначити долю. Дівочий віночок носять юнки кожної весни і літа. Весільний віночок одягають тільки раз — на весілля. (Діти плетуть вінок)

Вчитель Віночок, як головний убір, дівчата плели із 12 живих квітів, кожна з яких була символом і оберегом: безсмертник - символ здоров'я, деревій - нескореності, барвінок - життя й безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості, калина - символ краси та дівочої вроди, любисток і волошка - відданості та вірності, ромашка - символ дівочої чистоти; ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові; хміль - символ гнучкості та розуму. Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак - символ печалі і смутку.
До віночка в'язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка - символ землі-годувальниці, ліворуч і праворуч від неї дві жовті - символ сонця, за ними зелені - символи живої природи, краси і юності. Далі синя й блакитна - символи води і неба. Потім з одного боку жовтогаряча - символ хліба, а з другого - фіолетова - символ розуму, потім малинова - символ щирості та рожева - символ багатства. По краях в'язали білі стрічки - символ чистоти. На лівій внизу вишивали Сонце, а на правій - Місяць. Ці солярні знаки були головними оберегами голови дівчини, а також оберігали косу дівчини від злого ока. Пісня

Ведуча 1. Віно́к — головний убір з листя, бадилля, гілок і квітів, має форму обруча. Мав спочатку обрядове, релігійне значення. Пізніше — загальнонародний символ дівування: втратити вінок — в народі, у піснях означає позбутися дівування. Тому право носити вінки мають тільки незаміжні дівчата. В день Купали дівчата плетуть вінки, кидають у воду і по долі його ворожать. В Україні вінки мали сонячну символіку. Дівчина у вінку асоціювалася з сонцем, котре сходить. Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця, влади; цнотливості, молодості, дівоцтва.

Ведуча 2.  Волосся — то оберіг душі людини, тому стрічки оберігають його від чужого ока. Стрічку відрізають трохи нижче коси, щоби сховати її. Коли дівчина росла сиротою, то вплітала в косу голубі стрічки; тим добрим бездітним людям, які прохали її стати їм за доньку, вона дарувала стрічку з віночка чи хустинку, в якій носила насіння любистку. Люди при зустрічі обдаровували таку дівчину хлібом, одягом та бажали їй стати щасливою і багатою.

Ведуча 1.  Давайте проведемо квіткову вікторину "Віночок". Всі присутні дають відповіді

1.На городі тичка, а на тичці - капличка.
  Без вікон, без верха, а в ній людей без числа. (Мак).
2. Синьоока чарівниця
    Де вінки вона спліта, -
    Часто в полі в нас вертиться; 
    У пшениці рідкі й жита.     (Волошка)
 3. А що за квітка є, що і сліпий взнає ? (Будяк.)
 4. Стоять красуні на воді,
     Вінки на них білі й золоті. (Лілія)
 5. Цвіте синьо, лист зелений
      Квітник прикрашає,
      Хоч мороз усе побив - його не займає. (Барвінок)
Ведуча 2. В народі вінок, квіти - обов'язкові атрибути народних обрядів, звичаїв. Про них є чимало легенд, переказів, послухаємо їх.
   (Кілька учнів розповідають легенди).

Легенда про вінок.
Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже : "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тому кажуть, що вінок оберегіє від нечистої сили.
Легенда про волошку
 Красивий юнак Ціанус так захопився польовими квітами, що ходив полями і плів з них вінки. Якось богиня Флора знайшла його мертвим. Тоді вона перетворила його на волошку. Ціанус — означає синій.
Легенда про грицики
Колись сільський пастушок Грицько пошкодив ногу. Що робити? Кров струмком біжить, не зупинити. Тоді зірвав він жмут невідомої трави, приклав до рани, і кровотеча вщухла. Відтоді вдячні нащадки і назвали непоказні квіти - грициками.
Легенда про чорнобривці
Назва чорнобривців пов'язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові : жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні та чорні халяви як  голівки – чорнобривців.
Ведуча 1. А ще з рослинами пов'язано багато прикмет. Нині доведено, що понад 400 представників флори по-своєму реагують на зміну погоди. Їх так і називають - рослини-барометри. Візьмімо, для прикладу, звичайну папороть. Якщо у неї скручене донизу листя - сподівайся на сонячний день, а випростане не забудь захопити з собою дощовика.

 Ведуча 2. Придивіться і до жовтої акації: якщо її квіти сильно пахнуть і над ними в'ються комахи — бути негоді.

Ведуча 1 Чи таке: вранці не розпустилися білі квіточки зірочника, мокришника або мальви - на дощ.

Ведуча 2. Це ж саме віщують опущені долі й стулені листочки конюшини , згорнуте суцвіття кульбаби, сплюснуті пелюстки паничів.
Ведуча 1 Квіти не тільки у вінок вплітають. На Україні віддавна поширився звичай класти у першу купіль дитина різні ароматичні рослини, промовляючи при цьому побажання. Використовували для цього квіти, які, за народними розуміннями, давали силу, здоров'я, доброту.
Ведуча 2. Так, у купіль хлопчика клали любисток (щоб любили), гілочку дуба, (щоб був міцний), барвінок (щоб довго жив), чорнобривець (щоб був чорнобривий).

Ведуча 1 А в купіль дівчинки -ромашку (щоб була рум'яна), калину (щоб красива була), любисток (щоб люб'язна була), яблуко (щоб була червоненька).

Ведуча 2. Народна мудрість України всотала у себе виплекану за століття красу, поетичні погляди на природу та найдавніші легенди, якими овіяне існування рослинного світу. Через своє недбальство ми вже втратили чимало прекрасних повір'їв, переказів. Тож прикладаймося  вустами до джерел народної мудрості, не даймо замулитись і зникнути їм, пробуймо ще захистити і зберегти ці тайни про квіти, трави і дерева, яких люди наділяли чарами, цілющою силою, магічними властивостями, що стали символом нашого буття.

Ведуча 1 Народ раніше був ближче до природи, шанував її. Освячував, переймався її красою, ласкавістю, гордістю. Ми часто забуваємо, що природа подарувала свої цілющі скарби людині навік. І ми повинні берегти їх, як своє життя.

Любити природу — це значить берегти її

Люби природу не як символ
      Душі своєї,
      Люби природу не для себе,
      Люби для неї.
Ведуча 2. Квіти – це історія нашого народу.
                  Квіти – це наша природа.
                  Квіти - це ми.

Вчитель. На цьому наш захід закінчено.

 

Увійти на сайт

Гаряча лінія


Захист прав дитини


Сайти шкіл району