24 травня — День пам’яті рівноапостольних Кирила та Мефодія, вчителів Слов’янських. День слов’янської писемності і культури унікальне культурне свято. Цього дня вшановують святих рівноапостольських братів-просвітителів Кирила та Мефодія, які створили писемність, здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов’янську, поширювали християнське вчення. Відома і приблизна дата виникнення нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храброго, це сталося в 863 році.
Кирило уклав слов’янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Було створено дві слов’янські абетки — глаголицю й кирилицю. Одночасно із створенням слов’янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької на слов’янську книжну мову Євангелія. На той час слов’яни добре розуміли одне одного, їхня мова, незважаючи на незначні місцеві розбіжності, в цілому мала багато спільних рис. Тому місія Кирила і Мефодія та їхніх учнів, як і в цілому їхня двадцятирічна просвітницька діяльність, мала всеслов’янське значення. З прийняттям християнства на світовій арені з’явилася нова мова, яка об’єднала слов’ян на значній території. Слов’янська мова після грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на території якої поширювалося слово Божіє. Кирило та Мефодій засіяли слов’янську ниву зернами писемності, яка вже дванадцять соліть із покоління в покоління дає золотий колос і щедрі жнива. Зі слов’янською писемністю пов’язане зародження болгарської культури, що вплинула на духовне життя східних слов’ян часів Київської Русі. Сьогодні ми знову звертаємось обличчям до джерел нашої духовності, до одвічних цінностей культури, шукаємо опору в слові.
Цей день символізує історичне та просвітницьке значення спадщини слов’янських первоучителів у здобутку національної культури, засвідчує повагу міжнародної спільноти до неоціненного внеску слов’ян в скарбницю світової цивілізації. Вшановуючи пам’ять братів-просвітителів, проповідників православ’я Кирила і Мефодія, ми звертаємось до глибинних основ української писемності, духовності – могутнього джерела сили і життєздатності української нації.
Кирило (мирське ім’я – Костянтин; близько 827р. -14 лютого 869р.) і його старший брат Мефодій (близько 815 р. – помер між 6.4. і 19.4.885 р.). Народились у м. Солунь (тепер Фессалоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. З 843 р. Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов’янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. В 40-60-х рр. 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов’янами областю Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від’їздом Кирило створив один з перших слов’янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на старослов’янську мову церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. За запровадження слов’янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 р. на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов’янські церковні книги і проводити богослужіння на слов’янській мові.
Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 р. повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув’язненні. В 882—884 рр. жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов’янську мову. Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності і літератури. Ім’я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) Церквою. У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи. Святкується католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня. |
