Інтернет-загрози для дітей

Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими зна­йомляться з новими технологіями, такими як Інтернет, випереджаючи в тех­нічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний: від­сутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з онлайн-загрозами. До переліку онлайн-загроз відносять:

Комп’ютерна залежність. До комп'ютерної залежності більш схильні підлітки 11-17 років. У них відбувається втрата відчуття часу, порушення зв'язків із навколишнім світом, виникає почуття невпевненості, безпорадності, страху самостійного при­йняття рішень і відповідальності за них.

Комп'ютерна залежність негативно впливає на особистість дитини, ви­кликаючи емоційну й нервову напругу, астеноневротичні та психоемоційні порушення, проблеми у спілкуванні та порушення соціальної адаптації.

Нічне використання Інтернету спричиняє порушення режиму сну, внас­лідок чого виникає хронічна втома, підвищується дратівливість, конфліктність. З метою подолання сонливості діти, які страждають на таку залежність, вдаються до підвищеного споживання кави, міцного чаю та інших тонізуючих речовин, що також шкодить їх здоров'ю. Щоб придбати нові ігри чи пристрої для гри або для оплати користування Інтернетом деякі діти вдаються до ша­храйства.

Розходження між реальним «Я» і своїм інтернет-образом. Така ситуація може бути наслідком неадекватного сприйняття дитиною себе і оточуючого світу. Ототожнюючи себе з героєм гри, дитина отримує мож­ливість своєрідної самореалізації у віртуальному світі.

Це призводить до погіршення психологічного стану дитини: зміни її емоційного стану, підвищення тривоги, роздратованності, зниження само­оцінки, проявів невпевненості в собі, виникнення агресії до оточуючих, по­гіршення навчальних показників і порушення соціалізації.

Доступ до небажаного контенту. Під небажаним контентом ми розуміємо матеріали непридатного для дітей та протизаконного змісту - порнографічні, такі, що пропагують нарко­тики, психотропні речовини й алкоголь, тероризм і екстримізм, ксенофобію, сектантство, національну, класову, соціальну нетерпимість і нерівність, асоціальну поведінку, насилля, агресію, суїцид, азартні ігри, інтернет-шахрайство, та матеріалам, що містять образи, наклепи і неналежну рекламу.

Розкриття конфіденційної інформації.  Мережі - це повідомлення по­вного власного імені чи імен членів родини, адреси проживання і навчального закладу, номерів телефонів, місця відпочинку, часу повернення додому, пе­ріоду відсутності батьків чи інших членів родини, номерів банківських карток батьків чи інтернет-гаманця, повідомлення паролей до електронної пошти та акаунтів соціальних мереж.

Надмірна зацікавленість індивідуальними та/або онлайн-іграми. Агресивні ігри здатні зашкодити психіці дитини. Не слід вводити в ар­сенал дитячих ігор агресивні ігри з деструктивним змістом, що закликають до насилля і руйнування. Такі ігри негативно впливають на психіку дитини, під­вищують тривожність і дратівливість, роблять її більш збудженою і неслухня­ною, вчать вирішувати проблеми з позиції сили.

Надмірне захоплення азартними мережевими іграми, віртуальними казино (онлайн-гемблінг).

Кібероніоманія. Неконтрольовані покупки в інтернет-магазинах, без не­обхідності їх придбання та урахування власних фінансових можливостей, по­стійна участь в онлайн-аукціонах.

Кіберкомунікативназалежність (надмірне спілкування у чатах, участь у телеконференціях).

Кіберсексуальназалежність (нездоланний потяг до обговорення сек­суальних тем на еротичних чатах і телеконференціях, відвідування порногра­фічних сайтів і заняття кіберсексом).

Секстинг - новий вид розваг: фотографування себе у роздягненому виг­ляді на камеру телефона чи комп'ютера, з метою пересилки знімків друзям. Частіше за все секстинг використовують закохані пари, ті, хто хоче вихвали­тися перед знайомими романтичними стосунками або підлітки, які розрахо­вують на взаємність.

Нав'язливий веб-серфінг  -  блукання по Мережі, пошук у віддалених базах даних (відвідування сайтів новин, читання інформації на форумах, блогах, пе­регляд і прослуховування інформації в різних форматах). Веб-серфінг затягує дитину, відволікаючи її від навчання та інших справ, оскільки, потрапивши в інформаційний потік, втрачається відчуття часу.

Відвідування сайтів агресивної (що пропагують ксенофобію, тероризм) і аутоагресивної спрямованості (кіберсуїцид, онлайн-суїцид, суїцидальні домовленності, інформаційні ресурси про застосування засобів для суїциду з описом їх дозування і вірогідності летального результату).

Адиктивнийфанатизм (релігійний - сектантство, політичний - партій­ний, національний, спортивний, музикальний і т.ін.).

Пристрасть до роботи з комп'ютером - програмування,  хакерство. Основні мотиви хакерства: допитливість, боротьба за вільне розповсюдження і доступність інформації, самоствердження, відчуття власної сили, захоплення процесом, недостатність пізнавальної активності при навчанні, належність до «хакерскої культури», залежна поведінка.

Гаджет-адикція (пристрасть до заволодіння конкретним мобільним об­ладнанням, приладом, що має вихід у Інтернет: стільниковим телефоном, смартфоном, комунікатором, міні-комп'ютером, КПК і залежність від його ви­користання).

Кібербулінг - одна з форм переслідування дітей і підлітків з використан­ням цифрових технологій. Кібербулінгу підлягають діти, яких відштовхнули однолітки. Іноді для цього створюються сайти, де розміщуються компроме­туючі матеріали на дитину, яку переслідують.

Зіткнення з гриферами. Інтернет-хулігани заважають гравцям (особ­ливо початківцям) спокійно грати, постійно наносять пошкодження їхнім пер­сонажам, блокуючи функції гри і створюючи неможливі умови для всієї команди Мережі, переслідуючи окремих її гравців.

Кібергрумінг. Входження в довіру дитини з метою використання її у сек­суальних цілях. Злочинці добре розуміються на психології дітей і підлітків та орієнтуються в їхніх інтересах. Встановлюючи контакти в соціальній мережі або на форумах з дітьми, що знаходяться у пригніченому психологічному стані, вони співчувають, пропонують підтримку, обговорюють з дитиною питання, які її турбують, поступово переводячи їх у сексуальну площину, а потім про­понують перейти до стосунків у реальному світі.

Фішинг - технологія інтернет-шахрайства з метою крадіжки конфіден­ційної інформації (імен і паролей доступу, даних банківських карток і Інтернет-гаманця й т.ін.). Поштовий фішинг - отримання листа з вимогою повідомлення особистих даних. Онлайн-фішинг – копіювання дизайну і до­менних імен сайтів та інтернет-магазинів з метою обдурити покупця. Комбіно­ваний фішинг - створення підробного сайту, де жертва самостійно заповнює форми, повідомляючи шахраям конфіденційні дані, або використання програм-шпигунів, що фіксують інформацію, введену з клавіатури та пересилають її шахраям.

Вішинг - технологія інтернет-шахрайства з метою крадіжки конфіден­ційної інформації за допомогою інтернет-телефонії і автонабирачів. Абоненту пропонується зателефонувати за міським номером, де звучить повідомлення про необхідність надання особистої інформації.

Фармінг - перенаправлення трафіку із завантаженого веб-вузла на клон сайта, що хотів відвідати користувач. Далі відбувається зараження вірусами або активація файлу, що може пошкодити комп'ютер.

Попередьте дитину про подібні види шахрайства та необхідність повідомляти про надходження таких пропозицій батькам.

З метою дослідження поведінки дітей в Інтернеті, в нашій школі було проведено анкету «Безпека дітей в Інтернеті». В анкетуванні взяли участь 47 учнів 9 - 11 класів. Після обробки анкет були отримані такі результати:

• в Інтернеті діти проводять більше 3-4 годин – 46%, більше 5 годин 31%, 1-2 години – 23%;
• 100% дітей вказали, що мають більшу кількість друзів в соціальних мережах; 
• 83% опитуваних учнів відповіли, що батьки не контролюють час, який діти проводять в Інтернеті та за комп’ютером; 
• 74% дітей стикалося з тим, що в них запитували особисті дані в соціальних мережах та на простих сайтах;
• більшість дітей 64% вважають, що існує небезпека в Інтернеті та самі потрапляли в неї; 
• 91% старшокласників вважають, що користування Інтернетом є необхідним.